Золота берізка у моїм вікні-
Всі дерева голі, а вона ще ні.
Всі дерева чорні, сумно їм без листя,
А берізка як в вогні, жовта, промениста.
Чи дощИк на вулиці, чи туман молочний,
Та не страшно деревцю зовсім і не шкодить,
Бо вона ще в шатах, ця міська красуня,
Погляд звеселяє, струнка й зовсім юна.
Я дивлюсь на місто із вікна в готелі.
Вечоріє...Накрапа...Холодно і темно.
Та переді мною, як свіча, угору
Тягне своє гілля берізка до Бога.
Я милуюсь нею і на серці спокій,
Знаю, що красу цю дарував нам Бог наш.
Насолода,радість, втіха і натхнення-
Цю берізку тут зростив мій Господь для мене.
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 4744 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Я с болью в сердце вспоминаю... - Наташа Дивак Это не мои стихи, это стихи Иванова Олега Анатольевича. Это наш брат, осуждённый пожизненно, который покаялся в колонии. Он прислал свои произведения мне, а я решила выложить их для всех. Дорогие читатели и критики, я прошу, не судите строго. Человек старался для Бога и я рада, что Божий свет светит во тьме и тьма не объяла его!!!
